Спроба приватизувати акорди: юристи Майлі Сайрус вимагають відхилити позов щодо хіта «Flowers»

У музичній індустрії триває чергова судова тяганина, яка змушує задуматися: а чи залишилися взагалі у світі мелодії, які комусь не належать? Адвокати Майлі Сайрус офіційно подали клопотання про відхилення позову щодо порушення авторських прав у її гучному хіті «Flowers».

Абсурдність музичних претензій

Суть конфлікту відома: інвестиційна компанія Tempo Music, яка свого часу викупила частину прав у співавтора пісні Бруно Марса «When I Was Your Man», стверджує, що Майлі Сайрус вкрала їхню інтелектуальну власність. Проте юристи співачки дали цілком зрілу і розгромну відповідь.

Вони зазначили, що вся так звана «схожість» пісень обмежується найбазовішими музичними елементами — звичайною спадною басовою лінією та стандартною послідовністю акордів. На думку захисту, такі фундаментальні музичні блоки не можуть належати комусь одному. Адже це все одно, що намагатися запатентувати літери алфавіту або вимагати авторські відрахування за право дихати повітрям.

Юристи наголошують: «”Flowers” — це повністю оригінальна пісня, і її автори рішуче заперечують копіювання пісні Бруно чи будь-якої її частини з наміром прокоментувати її. Але це не має значення для доктрини добросовісного використання, яка натомість розглядає, чи міг би розумний спостерігач інтерпретувати “Flowers” як коментар до пісні Бруно».

Цікаво, що адвокати навіть використовують аргументи самого позивача: «Навіть позивач визнає, що життєрадісні тексти “Flowers” сприймаються як відповідь на безнадійні тексти “Man”».

Де гроші, там і суд

Найбільша іронія цієї ситуації полягає в тому, що сам Бруно Марс не має до позову жодного стосунку і ні з ким не судиться. До суду пішли виключно ділки з інвестиційного фонду, які, вочевидь, просто хочуть заробити на чужому колосальному успіху. Крім того, адвокати Сайрус наголошують, що позивачі взагалі не мають достатніх юридичних повноважень ініціювати подібні справи без участі інших авторів оригінальної композиції.

Уся ця історія вкотре нагадує стару життєву істину: музика століттями будується на одних і тих самих семи нотах. І якщо щоразу тягнути артистів до суду за знайомі гармонії, то сучасним композиторам доведеться назавжди замовкнути.